В залежності від напруженості основного магнітного поля МР-томографи класифікуються на:

               - наднизькі (менее 0,1 Т);

               - низькопольні (0,1-0,4 Т);

               - средньопольні (0,5 Т);

               - високопольні (1-2 Т);

               - надвисокопольні (понад 2 Т).

        В низькопольних МР томографах використовуються резистивні або постійні магніти. Їх перевага в меншій кількості протипоказів для пацієнтів та персоналу. Зустрічається так, що низькопольні системи мають спеціалізоване застосування, наприклад, тільки для обстеження кінцівок або у томографах відкритого типу. Недоліком таких систем є низьке співвідношення сигнал/шум і  більший час сканування для отримання зображення високої якості.

        Вважається, що напруженість магнітного поля для клінічного застосування є 0,5 - 2,0 Т, так як високі поля дають краще співвідношення сигнал/шум. Проте, питання оптимальної напруженості поля - предмет постійної дискусії спеціалістів.

        Конструктивно МР-томографи розділяють на відкриті та закриті.

Перші МР-сканери були сконструйовані як довгі вузькі тунелі. З часом магніти вкорочувались та розширялись, потім з’явились відкриті системи. МР томограф відкритого типу мають горизонтальні або вертикальні протистоячі магніти і дають багато простору довколо пацієнта.

        Сьогодні промисловість виробляє понад 2500 МР-сканерів щорічно. Біля 40% світового ринку збуту припадає на США. Зараз МР томографи широко використовуються в маленьких клініках та лікарнях.